Повернуло вже літо на осінь
Табунами холодних ранків.
Срібно-білі виблискують роси
Сизим шлейфом чистих світанків.
На гіллі з порцеляни яблука
Підфарбовує стигле літо.
Незбагненна природи азбука
Таємницею злив покрита.
Йду вперед я не озираючись,
Зустрічати барвисту осінь.
А в хмарах кудлатих блукаючи,
Ледь видніється неба просинь.
Ясні зорі серпневої ночі
Упадуть на прозору вуаль.
Тихим смутком у час цей урочий
Доторкнеться душі пастораль.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276727
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.08.2011
автор: Тамара Шкіндер