Меду наллю тобі я просто за вушка,
Прилипну навіки, неначе на клей,
І буду набридлива, сонячна мушка,
Дурацьких у мене є море ідей.
Я вкушу за шийку, а потім залижу
Помуркаю голосно, в ванну втечу,
На ручках своїх так тендітно колишу,
А потім подушкою нагло наб’ю.
Я хочу стрибнути тобі на колінця,
З волосся зробити тобі їжачка,
Я знаю, що ситий ти мою по вінця,
Та що я пороблЮ, що дика така.
Спечу тобі тортик, у формі сердечка,
На ньому, як хочеш всю злість виливай,
А я посиджу собі тихо скраєчку,
Злови ти в обійми і міцно тримай.
Не хочеться смутку, печалі і болі,
Я сміхом із радістю їх віджену,
І навіть сторічні вже заздрять тополі,
Що полум’я щастя до нас принесу!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276748
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.08.2011
автор: Galkka