У віках, де не сходить туман,
Де блукають пісні наші рідні.
У віках, де крутився обман -
Ти боролась і ми стали гідні,
Стали гідні життя, гідні дібров,
Гідні того, що ми незалежні!
Серед тисяч знущань, тисячі змов,
Наші браття вмирали у честі.
Вони душу свою положили за нас,
За рідні сині та жовті ознаки,
За Вкраїну свою, за Вкраїну живу!
Яку рвали чужії собаки.
І тепер навіки, між димами небес
І між стоном земель українських
Уже двадцять є літ, як навіки воскрес
Дух наш вільний, наш дух український!
Я люблю свою мову, люблю країну,
Тож співай і цвіти моя ненько!
З Днем народження, моя Україно!
З незалежністю вільна й рідненька!
І сьогодні все в сонцю, все навколо сіяє,
А калина гойдає і палить серця.
Суверенність твоя всіх братів поєднає,
З ювілеєм, Батьківщино моя!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276757
Рубрика: Присвячення
дата надходження 24.08.2011
автор: Галина Кудринська