Немов з гарячки в осінь увійду...
Так гірко споглядати,як вмирають
Багряні гладіолуси в саду-
Забутий клаптик вкраденого раю
З обіймів літа,з теплих кольорів,
Духмяних трав,що росами сповиті...
За небокраєм серпень догорів,
Втопившись у замріяній блакиті.
Летять пелюстки,ніжні і легкі,
Як подих серця в миті ностальгії,
І краплі крові в скошеній траві
Так поминально тліють в безнадії.
Осіннім сонцем вигріта земля
Крізь пагони ще п'є живу вологу,
А понад вечір капосна мушня
Влаштовує над квітами облогу.
І дотліває буйний мій квітник
Багряних гладіолусів тендітних-
Як безпорадно дихають вони
Мені у душу,що з гарячки квітне...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276907
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 25.08.2011
автор: Наталя Данилюк