Вивітрюється поволі
Затишок у шпаркИ –
Тінь заблукАлої долі,
Привид тепла з руки.
Обвуглилась ніжність в слові,
Б`ється в конвульсії птах.
Кров запеклась на гвіздках –
У скараної любові
Смага лежить на вустах.
Істина вищої сутності –
Вивітрюється в шпарки
Привид твоєї присутності.
Привид тепла з руки.
Цілую теплі долоні
Проз відчай і далину,
Цілую у тихі скроні
Вперту густу сивину.
Жорстокі і безборонні!
Вивітрюються в шпарки
Привид цілунків у скроні,
Привид тепла з руки
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276928
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.08.2011
автор: Валя Савелюк