Нахилились китиці калини,
Знов дороги в осіннім вбрані.
Слід на них залишають щоднини,
Довгі,сірі,холодні дощі.
Я ж тобі постійно дивуюсь,
Скронь твоїх,давно осінь торкнулась.
Але ти в активному русі і досі,
Від минулого спокою,мов відвернулась.
У куточках очей,іскринки,
Відбиваються ніби із знимки.
До цих пір про кохання просять,
Та на жаль,за вікном вже осінь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276988
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.08.2011
автор: Вразлива