Бурштиновими краплями із восково-тьмяних нежданих думок
Повистрибують на гранітну бруківку абеткові букви.
І злетить, закружлявши у вальсі, самотній опалий листок.
А тривожний фонтан надто тихо вихлюпує waterні звуки.
І мої розгалужені звивини спогад спіймають невдячний,
Як коханці вбирали мене у солодко-лестиві слова.
Й шоколадно-бурштинові буси засиплють бруківку… й невдача!
Від гранітно-фонтанних думок так нестерпно болить голова.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277039
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.08.2011
автор: Троянда Пустелі