*-*-*

Життя  завсіди  кирпи  одесную.
В  малині  спілій      колуває    вуж.
Від  розбрату,  що  маємо    довкруж,
Ніхто  нас  замість  нас    не  порятує  .    

Якщо  не  нам    належить,  то  кому  ж
Позбавити    усобиці    отруєнь  
Поганих  нас,  що  й  шага  не  вартуєм,  
І  ворогами  стали  власних  душ.

Іду    молитвою  у  храм  небес  чимдуж,
Майбутнє  чад    моїх  мене    турбує,  
-  Святого  погляду,  Спасителю,  не  мруж,


Бо  легко  так    проіснувати  всує,
Не  бачачи  своїх  духовних    нужд  ,
І  скиглити      наосліп:  алілуя!..

26.08.11.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277179
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.08.2011
автор: Рідний