Автор: Евгений Кедров
Лирика / гражданская
Дякую, Тобі, я, Боже,
Народився, що я тут,
В Україні милій, може,
Ангел мій був тут почут…
Сто пудів, не уявляю
Без рідненької себе,
Бо немає ліпше краю
Ніж Україна ніде!!
На Землі держав багато,
А такої не знайти,
Щоби рідною назвати,
Як, Україно, є ти,
Розпрекрасна моя, мила,
Я обожнюю тебе,
І зростають в мене крила,
Відчуваю я себе
В твоїм лоні надщасливим,
Бо моя ти, аж, за край,
І силенна в мені сила
Почуттів до тебе, рай
Ти, Україно, для мене,
Як тебе кохаю я,
Ти земля моя священна,
Ти моя, моя земля…
Я кохаю тебе, земле,
Моїх пращурів рідних,
Я кохаю тебе, нене,
Із часів тих молодих,
Як себе я пам’ятаю
У житті, житті своїм,
Краще тебе я не знаю,
І пишаюся я тим,
Що я щирий українець,
І тебе, що так люблю,
Ти мій батьківський дитинець,
Я тебе боготворю!!
Дай-то, Боже, Україні
Розцвітати у віках,
Хай над нею щастя лине,
Як яскравий вічний птах!
15.05.2011р.
© Евгений Кедров, 2011
Свидетельство о публикации: № 6963-207679/20110529
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277194
Рубрика: Присвячення
дата надходження 26.08.2011
автор: Evgenij_Kedrov