Ти падаєш з неба смертельним дощем,
Градами крові розкидуєш сіть.
З хижістю демона ріжеш вогнем,
Трояндами зла вдовольняючи хіть.
Ріки розкреслюєш кольором помсти,
Вдаряючи в душі уламками скла.
Усе, що живе, ти підштовхуєш впасти,
Нещасних сердець позбавляєш тепла.
І темінь душі розцвітає листвою,
Король Люцифер воскрешає дитя.
Воно може бути тобою чи мною,
У серце Землі вкорінилась пітьма.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277195
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.08.2011
автор: Warik666