і двері в сад прочинені –
за сферами
з ефіру і твоїх сумних віршів, –
там три зорі
зустрілися й вечеряли,
і ти мене
в котрійсь із них зустрів.
хрусткі слова
багряними потоками
вливалися
в правічний океан,
що більше нам не бути
одинокими,
лиш вийняти
цвяхи останні з ран.
мій дар тобі,
що пахне сном і сполохом,
і б'є крильми
розкритими вночі –
дозволь покласти руку –
легша голуба
моя рука
у тебе на плечі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277272
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.08.2011
автор: olya lakhotsky