Неначе спогади безумства
Про те, як я тебе хотiла...
I відчуття, що хоче помсти,
Твоїх обіймів, твого тіла...
І, неважливо як далеко
Віднесуть спогади про тебе...
Моя душа неначе в пеклi
Горить...жадає твого неба...
Відчувши запах твого тіла,
Душа, зневолено німіє...
Рука...вже в котре затремтіла
А душу...твоє тіло гріє...
Затиснувши в обіймах простирадла...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277397
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.08.2011
автор: Рожевi крила