Засмагле небо поглядом землі,
стеблини тягнуться угору,
з висот тяжіють до низин дощі,
блакить магнітом є для зору.
Шифоновий туман спаде з плеча
і ми між небом і землею.
Ми - тиша... а солодка алича
вкриває бурштинОм алею.
Стирають межі кроки уперед
і часу не буває мало
на мрії... знаєш, цей шалений злет
лиш мій, а я цього не знала......
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277463
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.08.2011
автор: Окрилена