Нічне (Я слухав дощ) за Геннадий Матиас

Паркої  ночі  темне  полотно...
Тріщить  цвіркун  -  докучливі  ці  звуки.
Квадратом  дивиться  в  пітьму  вікно
Туманною  розмитістю  розлуки.

Як  крапельки  дощу,  падуть  думки.
Нема  для  їх  єднань  благословіння.
І  кожна  має  лиш  свої  шляхи,
І  вічного  падіння  повеління.

Самотність  розцвіта,  як  кволий  мак:
Без  запаху,  без  кольору...  В  півтіні
Присутність  сил  незримих,  наче  знак,
Я  впізнаю  в  нічному  мерехтінні.

Почув  своїх  я  роздумів  мотив.
Слова  крізь  сон  зривалися  частіші.
По  стрісі  знову  дощ  залопотів,
У  приголомшливій,  як  постріл,  тиші.

Я  слухав  дощ.  Під  хлюпання  сумне
Моє  безсоння  втратило  всі  сили.
Крізь  сон  відчув  -  покликав  хтось  мене,
Ще  чув,  як  тихо  двері  прочинили.


27.08.2011

Для  ілюстрації  використано  картину  художниці  із  Петербургу
Ірини  Бірулі  "Тишина"
http://beauty-nikole.hiblogger.net/1066752.html


Оригінал
http://litzona.net/show_52650.php

Геннадий  Матиас
НОЧНОЕ.

В  подвалах  ночи...


В  подвалах  ночи  душно  и  темно.
Трещит  сверчок  назойливо  и  скупо.
Квадратом  смотрит  в  комнату  окно
Размытостью  туманной,глупо.

А  мысли  падают,  как  капельки  дождя-
Им  не  по  силам  струи  единенья:
И  каждая,  лишь  ведает  себя
В  своём  бесхитростном  паденьи.

А  мой  недуг  растёт  цветком  больным:
Без  запаха,  без  цвета..В  полутенях
Присутствие  чужих,незримых  сил,
Я  узнаю  в  своём  уединеньи...

Своих  раздумий  голос  я  услышал:
Слова  роились  сонные  во  мне.
И  снова  дождь  залопотал  по  крыше,
В  ошеломляющей,как  выстрел  тишине...

Я  слушал  ночь.  Под  мерный  шум  дождя
Бессоница  сдалась,    теряя  силы.
Сквозь  сон  я  слышал  -  кто-то  звал  меня;
И  дверь  входную  тихо  отворили...


01.12.2010

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277492
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 29.08.2011
автор: Мазур Наталя