Яється в самій серці.
Дивить у шкаралупу.
Кача-кача...
Чуш її -
Най, таке не вивчав,
а легка зрозуміць.
І така її вперцість -
дійсне сльозне в очах,
кача-кача...
Теремтять кінцепальці,
сальце казки трима
за самісіньку
мить
Чуєш хіть? Оте, хиже
перетискує пахощем:
Іще, іще...
Стигле слів’я зрива,
випува, виспіва -
вслинь, вщент!
Вишикуй.
Вибачай
в собі це дитинча,
чай її, тую мову.
Тобі тре - ти її й називай!
Бач - поет засина
під її колискову.
Щось нове йому яється...
Кача-кача.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277966
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.08.2011
автор: Ха-а