Мала Ведмедиця
Дивлюся в темне і просторе небо,
Тебе я бачу, мій Аркадій, вдалині,
Ох як же важко дотягнутися до тебе,
Лиш Всесвіт бачить мої погляди сумні.
.
Я посміхнуся в далину - і стане легше,
В Малій Ведмедиці мені ти підморгнеш,
У двадцять шість кохання я пізнала вперше,
І, як Галактика, воно не знає меж.
.
Хтось скаже, що життя було й раніше,
Якось кохала і в захопленні жила,
Та лиш для тебе із серденька рвуться вірші,
І лиш для тебе серце те горить до тла.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278011
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.08.2011
автор: Наталочка Яполтавочка