23:59
Я чую тишу:
гудить вогонь в п'єці
і клацає годинник на стіні,
так тихо-тихо…
і десь далеко лихо.
Як добре бути одній,
сама для себе -
то не чужий, а свій.
…лежу без мрій…
бо же не буде вчора
і ще далеко завтра.
Я безнадійно хвора,
то лиш моя життєва правда.
00:01
… я безнадійно хвора…
Пройшло вже вчора
і не буде такого завтра.
За мною плаче
і Содом, й Гомора.
Щоденна гра:
я продаюся наприлавку –
хтось ущипне,
хтось вкусить,
хтось проковтне
і виблює в канавку.
Мене щоденна буденність дусить
і я себе всю відаю на екстремальну ставку.
І я стабільно програю.
та свеодно наризик йду.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278042
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.09.2011
автор: ембріон