О, що ти можеш знати про часи?
Коли ж у кого вірив тебе зрадив.
Хоч не хотів, та взяв його тягар
Неси, чієсь сумління крізь роки.
По-між людей є поговір:
Нема просвіту то є Божа кара.
Корюсь терпляче і серцем вірячи,
Що не даремні, ці випробування.
Випробування, як той тяжкий хрест,
Що по житті нести прийдеться,
У когось легший нам здається
До вічності ,мов переходів міст.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278074
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 01.09.2011
автор: Вразлива