Гірську залишивши обитель,
До моря з Учнем вийшов Вчитель.
Круті долаючи стежини,
В мовчанні йшли, у молитва́х...
Не стріли жодної людини.
Просвітлення...
Мета?
Чи шлях?
Безмовність. Сила медитацій.
Три дні напруження і праці.
І врешті розступились гори.
Ясніші стали небеса.
Побачив вперше Учень море.
І вимовив:
"Яка краса!"
І знов дорога через гори.
Повернення у монастир.
Здолали шлях вони суворий.
Удома: тиша, спокій, мир.
До Вчителя зійшлись монахи.
Розпитують: "Як юний Учень?"
"Все добре." - Вчитель відповів -
"От тільки...
надто балакучий."
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278189
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 01.09.2011
автор: Ольга Медуниця