В ночі ці холодні,
прорветься зло, як із безодні,
кров тихенько цебенить,
твоя душа, вона тремтить.
І пропаде твоє безсоння,
немов сидиш на підвіконні,
той вечір так уже далеко,
і стає раптово легко.
Дні гортаю, неначе книгу,
соце промінням обпече,
море льоду й море снігу,
і я кладу руку на плече...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278253
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.09.2011
автор: EroS