Осінній дощ тихо лопоче,
Вмиває трави і кущі.
Серце моє тепла ще хоче,
Але так зимно на душі.
Сховалось сонечко у хмарах,
Не визирає ні на мить.
Бреду по лісу,мов примара,
І серце болісно щемить.
Роки згубились в круговерті
Моїх нездійснених надій,
Лишивши рвані рани в серці
Замість красивих світлих мрій.
Не сійся,дощику,не треба,
Журбу-печаль не колиши.
Заграйте,струни ясні,в небі!
Про вас складатиму вірші.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278311
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.09.2011
автор: Galina Udovychenko