Віч-на-віч

*  *  *
Вчора  зустріч,  тепер  прощання,
Вчора  зимно,  сьогодні  спека,
Той  був  першим,  тепер  –  останній,
Той  був  близько,  тепер  –  далеко.
Той  долав
 найстрімкіші  підйоми,
Та  його  залишили  сили,
Той  був  другом,
 а  став  знайомим,
Той  літав,  а  тепер  –  безкрилий.  
Той  у  невід  
 впіймав  удачу,
А  назавтра  став  знову  босим,
Той  сміявся,  а  нині  плаче,
Той  давав,  а  сьогодні  просить.
Той  до  щастя  наміряв  кроки,
Ну  а  вийшло,
 що  –  до  могили,
Той  світив,  та  погас  до  строку,
Той  палав,  а  того  спалили.
А  літа,  на  жаль,
 не  вертають,
Як  не  прикро
 і  як  не  гірко,
Я  міняюсь,
 мене  міняють,
То  у  кращий  бік,
 а  то  –  в  гірший.
Я  міняюсь  
 разом  зі  світом,
І  сміюсь,  
 і  плачу  досхочу,
П’ю  прозорий  весняний  вітер,
Гублю  дні,
 а  знаходжу
 ночі.
Ще  далеко  мені
 до  краю,
Я  у  неба
 прошу  несміло:
Хай  душа  моя
 не  помирає
Раніш,
 ніж  помре  моє  тіло.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278361
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 02.09.2011
автор: Володимир Шинкарук