Мій чарівник! мій бранець ночі
Коханець мій, то серце хоче
То тіло скиглить, то не я...
Спокусливі хвилини я вип'ю знов охоче
Їх пам'ятаю зранку до темна
Твої глибокі добрі очі і скрип струни
Лунає відголоском "я хочу, хочу, хочу"
І всюди сотні рук твоїх, вони так з вітром схожі
І навіть колір цвіту із зеленню - ти літо
Шалений ти, люблю, люблю коли ось так
Гойдаєш мої віти, тоді я дихаю
Тоді я вся твоя, вмивається верба.
Зігрій, поривом легким роздягай, зігрій
Ніколи не питай, кохай і грай
Відтінками, які мені шепочуть золотом осені
Звуками банджі, я намалюю все, лише бажай
Під гнівом вітру зап'ясток не жалій
Оповивай... Коханий і кохай...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278419
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.09.2011
автор: Ольга Ратинська