Лиш тільки день дано зустрітися з тобою.
Печаль і туга виливаються слізьми.
Моя любов невпинно проситься на волю,
щоб долетіти,милий,до тебе прийти!
Ось так обняти серцем і зігріти словом,
неначе вперше,любий,я тебе знайшла.
Не приховати на чолі рожевий сором,
те хвилювання відчува моя душа...
І ми закохані з тобою до нестями,
до капілярчика,до вени,до крові!
Я знаю точно,що пов'язано між нами,-
це зветься раєм і на небі й на землі!
Судилось в долі розтаватися на тижні,
і кожен день без тебе,наче все життя.
Де б не була,я не забуду очі сині,
твоє волосся,запах і твоє ім'я...
Мені сімнадцять,та я вже клянусь тобі,
який мій відлік,та прожити коло тебе.
Нехай нас ангели вінчають на землі,-
одне повітря нам двох і одне небо...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278599
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.09.2011
автор: Ліна Біла