БУТІК МРІЙ (частина двадцять третя)

Олег  було  спробував  зупинитись  пославшись  на  те  що  не  має  презервативів,  але  Алла  не  збиралась  здаватись  і  пославшись  на  те  що  за  здоров,єм  слідкує  але  не  може  мати  дітей,  продовжила  пестити  його.
Саме  в  цю  мить,  наважившись  смикнути  за  ручку,  Анна  відчула,  що  двері  піддались  її  дії  і  привідкрились.  Ті  хто  за  дверима  були  надто  захоплені  процесом  як  для  того  щоб  помітити  що  вже  не  самі  -  Алла  саме  відхилиа  голову  назад  і  насолоджувалась  від  того  як  Олег  цілував  її  шию,  підтримуючи  позаду  її  голову  впустивши  пальці  в  волосся.  І  поцілунки  і  пальці  в  волоссі  ще  більше  заводили  Аллу,  очі  були  заплющені  від  насолоди.  
Картина  яку  побачила  Анна  була  явно  не  тією  на  яку  вона  розраховувала,  тому  перше  що  сталося  це  вдала  спроба  приборкати  зойк  який  хотів  вирватись  з  грудей.  За  долі  секунд  сотні  думок  пронеслося  в  її  голові.  Від  бажання  вбити  обох,  або  принаймні  подряпати  обличчя  Алли  до  невпізнаваності  до  спогадів  про  власні  пригоди  і  почуття  совісті..  Так-так  -  саме  почуття  совісті  і  гідності  змусило  її  в  останній  момент  замість  зойку  прикусити  губу  і  так  само  непоміченою  зачинити  двері.  Вона  вийшла  в  коридор  і  тихо  сповзла  по  стіні.  Що  толку  влаштовувати  скандали  і  розбори  якщо  самого  факту  зради  то  не  змінить,  та  і  яке  моральне  право  вона  мала  засуджувати  тих,  перед  ким  завинила  не  менше.  Анна  для  себе  знайшла  інший  вихід.
Вона  повернувшись  додому  просто  спакувала  речі  Олега  в  сумку  і  дочекавшись  його  на  диво  і  для  нього  і  для  себе  спокійним  голосом  сказала  що  він  має  піти.  Ледве  Олег  спробував    щось    промовити  як  Анна  перебила  його  і  сказала  -  "Я  була  в  готелі,  була  в  номері,  я  все  бачила  і  тобі  краще  піти,  я  не  думаю  що  Ангелінка  заслуговує  на  те  щоб  бачити  якесь  з,ясування  стосунків.  Якщо  ти  просто  підеш  то  я  не  заперечуватиму  щоб  ти  бачився  з  дочкою".  Олег  знову  сіпнувся  щось  промовити  але  Анна  знову  перебила  його  і  знову  вкрай  спокійним  голосом  промовила  -  "Краще  йди".
Олег  знав  свою  дружину,  знав  що  сперечатися  не  варто  -  тому  що    коли  Анна  вступала  в  конфлікт  то  це  була  справжня  війна  зі  всіма  відповідними  наслідками  -  битим  посудом,  враженими  сусідами  та  іншими  симптомами  сімейних  непорозумінь  такого  масштабу.

Так  погано  як  останні  два  тижні  Анна  не  почувалась  давно.  Вже  два  тижні  поспіль  вона  відбивала  щоденні  пропозиції,  прохання  Олега,  вже  два  тижні  вона  не  могла  вигадати  як  пояснити  Ангелінці  чому  тато  так  довго  не  повертається  з  відрядження,  вже  два  тижні  їй  було  погано  не  тільки  морально  а  і  фізично.  Якщо  моральні  переживання  з  такого  приводу  були  для  неї  в  новину,  то  з  подібними  фізичним  станом  вона  вже  стикалась...  так  було  тоді  коли  Анна  завагітніла  Ангеліною

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278608
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.09.2011
автор: Ledy WinD