Зібралась в далеку незвідану путь:
Душі – забуття, домовина - для тіла.
Я вже не дізнаюсь, у чім моя суть –
Все склалося якось не так, як хотіла.
Набридло шукати ковточок води
І вкотре долати заїжджене коло.
Я хочу піти, не тримай – відпусти,
Вважай, що життя мене перебороло.
Хай вкриються попелом давні листи,
Й останні вірші не підуть на цитати.
Я, мабуть, хотіла б ще трохи цвісти
Та вже не зумію – мій час відцвітати...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278641
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.09.2011
автор: Наталка Кольоровісни