Бабине літо

Сонячні  промінчики
Залоскочуть  в  носі,
І  жовтіє  листячко  -
Це  вже,  певно,  осінь.

Налилися  яблуньки
Стиглими  плодами,
Вітерець  розхристаний
Грається  гілками.

Р́анками  вже  холодно,
І  останні  грози
Сповіщають  пристрасно  -
Скоро  вже  морози.

Павутинки  радісно
Заплелись  в  волосся  -
Бабиного  літечка
Вони  срібні  коси.

Пташечќи  збираються
Зграями  у  вирій.
Квітнуть  по-під  місяцем  
Поцілунки  щирі  -

То  дівчата  весело
До  вінця  готуються,
І  за  тими  любощами
Сміх  веселий  чується.

Сонечко  всміхається
І  лоскоче  в  носі.
Та  жовтіє  листячко  -
Це,  напевно,  осінь...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278724
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 05.09.2011
автор: Андрій Мигорович