Мені б писати ще...
Виписувати з себе совість.
А я прилипла до твоїх м'яких подушок,
до вечорів не вдома,а частіше в Львові.
Мені б писати ще...
Виписувати з себе душу.
А я сповідую нічні розмови,
коли під світлом ліхтарів і довгих вулиць
слова розчиняються в дотиках,
а думки залиті гарячим чаєм.
Коли ти мене до себе тулиш,
коли міцно так обіймаєш.
Мені б писати ще...
Виписувати з себе лінощі,
вони як легкі наркотики
стеляться у дводоларовій банкноті
тонкою доріжкою.
Мені б писати ще...
Виписувати з себе спогади,
які роблять зім'ятим порожнє ліжко.
Коли здається, що от-от і за сусіднім рогом
можна потрапити до Венеції.
Мені б писати ще...
Виписувати з себе терпіння та тонни спокою.
А я п'ю вино з подругами
і ніби з кожним роком,
стаю все більше "Лолітою" Набокова.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278754
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.09.2011
автор: Леона Вишневська