Хто? Хто тут?
Відчиніть!
Прошу, благаю вас,
відкрийте,
в свою оселі
заночувать впустіть,
а в відповідь
тільки безмежна тиша...
Ну, не мовчіть бо,
відгукніться,
прошу вас,
людиии...де ви є?
Хоч хтось
на поклик мій озвіться,
але нікого тут не є...
І б'ю що сили є у двері,
чи то не двері? не пойму,
щось дерев'янне наче
але це не двері,
й тим паче не вікно,
що я мелю?...
Ну ось, я знов кудись потрапив,
але ж куди, в яку біду?
Хто цього разу
вирішив так познущатись?
а? ану признайся,
я ж тебе не вб'ю...
І тут усе стає до болю ясно,
і зрозуміло, де знаходжусь я,
у гробі, який присипано землею рясно,
тому ніхто й не чутиме плачу...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278887
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.09.2011
автор: Fagotyst