Осінній жовтий колір облі́тає з гілля.
Вистрілюють каштани кулястими плодами.
У серці щось яскраве, незнано звідкіля...
Щось робиться навколо, принаймні із думками…
Я думаю про тебе, як добре, що є ти!
Що у моїй душі, давно панує спокій.
В твоїх очах – безкрайні, незазнані світи,
Вони п’янкі і щирі, вони такі глибокі!
Вкриває лист бруківку заїжджених узбіч,
Торкає теплий промінь, напевно десь в останнє…
Осінній день, він надто щасливий, певна річ,
Бо у моєму серці вселилося кохання.
06.09.2011 року
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278906
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.09.2011
автор: Віктор Нагорний