Інтуітивний сон

-Ля-ля-ля-ля-ля-ляаа...
-Годі  співати.  Припини.
-Ля-ля...  Тоді  віддай  мені  одну  свою  ноту.
-Ноту?
-Ну,  наприклад,  ля.
-Ля?
-Просто  проспівай  її.
-Ляаааа...

Вона  щезла  так  раптово,  як  і  з'явилась.  Пішла  разом  з  ніччю,  яку  замінив  ранок.  Вранішнє  сонце  засвітило  в  очі  і  змусило  Його  встати  з  ліжка.  Сьогоднішній  сон  не  відрізнявся  від  минулих.  Знову  снилася  ця  дівчинка  в  білій  сукні  і  червоних  черевичках.  Її  ніяк  не  звали,  принаймні,  коли  Він  питав  ім'я,  вона  мовчала.  Не  міг  зрозуміти,  хто  вона,  чому  приходить  до  Нього  у  снах.  Кожного  разу  у  руках  вона  тримала  одну  й  ту  ж  книжку,  проте  ніколи  не  відкривала  її.  Ще  й  наспівувала  однакову  мелодію  якоїсь  до  болю  знайомої  пісні.  І  коли  Йому  це  нарешті  набридло,  вона  за  мочання  попросила  ноту.  "Та  ну  його,  цей  сон.  Сьогодні  у  мого  братика  конкурс  зі  співу,  батьки  поїхали,  тож  я  повинен  його  підготувати.  Він  засумує,  якщо  програє",  -  подумав  про  себе  Він  почав  готувати  сніданок.

Ввечері,  о  шостій  годині,  розпочався  конкурс.  Для  десятирічного  братика  це  був  дуже  відповідальний  момент.  Він  виступав  останній  -  співав  пісню  про  весну.  Виконання  просто  чудове  було,  тільки  один  раз  збився  -  ноту  Ля  фальшиво  узяв.  Та  судді  все  одно  високий  бал  поставили,  тож  молодий  співак  зразу  на  першому  місці  опинився.  Але  останньою  виступала...  Та  дівчинка  в  білій  сукні  і  червоних  чобітках!!!  Вона  заспівала  пісню,  знайому  усім  здавна,  притому  чисто,  легко  і  якось  по-своєму.  Найвищий  бал  отримала  вона    і  звісно  зайняла  перше  місце.  "Як  таке  може  бути?"  -  запитав  себе  Він.  Проте  під  час  нагородження  дівчинка  не  з'явилась.  Після  кількахвилинної  паузи  церемонію  продовжили,  але  без  неї.
Біля  виходу  з  концертної  зали  Він  почув:
-  А  що  то  за  дівча  було?  Чому  за  дипломом  не  вийшла?
-  А  ти  хіба  не  чула?  Вона  була  одна  тут,  без  батьків.  Після  її  виступу  терміново  мати  приїхала,  щоб  подивитись  на  неї...
-  Так  чом  не  зявилася?
-  Дослухай  мене.  Вона  померла  неділю  тому  від  хвороби.  Тобто  її  наче  тут  і  не  було...

+    +    +

ПОСКРИПТУМ.
Слухайте  серця.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278968
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 06.09.2011
автор: Маковинка