Я хочу написати твій портрет,
Купив свіженькі звечора пастелі.
На рамку, з візерунками багет,
І нову люстру причепив до стелі.
Поставив світло, щоб сіяли очі
І підібрав мелодію пташину.
Маленький столик чистив до півночі
І слухав пісню ніжну, солов’їну.
Ти сядеш на стільці біля вазона
Із книгою в червоній обкладинці.
Немов княгиня, що сидить на троні,
Вуста застигнуть в лагідній усмішці.
І перший штрих тремтячою рукою,
Я покладу і буду милуватись.
Спасибі долі - ти переді мною…
І я очей не зможу відірвати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279177
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.09.2011
автор: Віталій Назарук