Серце-край

Моє  не  витримає  теж,
Мій  друже,  ще  одну  пожежу.
Ми  живемо  у  межах  меж.
І  все  від  нас  самих  залежить.

Пробач,  мій  друже,  що  звелось
Все  до  цього  тонкого  краю.
Якщо  страждати  довелось  -
Тож  дружба  хай  не  постраждає.

Вже  пахне  осінню  у  лісі.
Дуби  постаршали  на  рік.
І  спалене  пекельне  літо
Сухим  листом  
                 летить  до  ніг.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279215
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.09.2011
автор: Ольга Медуниця