ПРОБАЧ МЕНЕ , ДОНЮ.

Поїхала,  доню,  я
Далеко  від  дому
Не  бажала  б  "щастя"  я
Такого  нікому.
Серце  крається  в  журбі
За  вами  щоднини,
Не  приїду  на  весілля
 Рідної  дитини  ...
Не  приїду  ,  не  обнІму,
Не  розплету  кОсу,
А  гіркою  я  сльозою
Примножу  ту  рОсу,
Яка  очі  виїдає
В  далекій  чужИні,
Яка  серце  вириває  
З  туги  по  родині...
Благослови  дітей,  Боже,
Як  я  не  зуміла,
Я  би  до  вас,  як  та  пташка,
На  крилах  злетіла.
Дочка  моя  у  фаті,-
Щастя  тобі,  доню,
Хай  не  впаде
В  житті  твоїм
Сльоза  на  долоню,
Щоб  обоє  у  злагоді
І  любові  жили,
Щоб  терпіння  Бог  давав,
Щоб  ви  мали  сили
Гідно  по  житті  пройти,
Вік  не  розлучались,
Щоби  серця  ваші  юні
В  одне  об'єднались.

Обнімаю  вас,  цілую,
Тугу  від  вас  гОню...
Не  журіться,  веселіться,
Пробач  мене,  -  доню  !  !  !

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279226
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.09.2011
автор: Олекса Терен