Вовк за дверима.
Ходить навколо
мого будинку.
Шкребе кігтями,
виє на мене, як на місяць.
Виходжу з-за хмари дверей.
Заходь!
Де ти так довго блукав, мій милий?
він важко ступає,
його шкура брудна
і присипана снігом.
Він лягає помахом вій
біля каміну.
Приношу миску теплої води
і пошепки мию йому ноги.
Ніжно цілую кожну волосинку,
кожне ікло і вухо.
Кожне око
і гарячий ніс.
Сніг тане на ньому.
Мій вовк засинає.
я вкриваю його своїм тілом,
як пледом з плюща.
і ми засинаємо.
Я сплю з хижаком.
А на ранок він мене з*їсть.
1:54 p.m.
8.09.11
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279329
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 08.09.2011
автор: Вікторія_Ікрова