Ми пишемо про когось романтично,
натхнення десь літає навкруги,
і похапцем берем його одвічно
та забуваєм все про себе дорогих.
Ми дивимся на фото ті обличчя,
без котрих вчора, жити не могли
і втративши чиюсь рожеву дійсність
ми забуваєм все про себе дорогих
Годі...набридли вже оці запізнілі серенади,
пісні від котрих знов тремтиш і млієш,
ті речі й подарунки всі як згадка
про невблаганний кінець, того літа...
він був тоді фактично вбитим...
без краплі сумніву...
але хтось мабуть забув, що "янголи - не вмирають!"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279419
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.09.2011
автор: rainbow light