О, виноград, глобальний є продукт!
То ж ним упився вперше давній Ной.
Лежав він голий в полоні винних мук,
Забився у винограді п’яним сном*.
І так пішло на протязі століть-епох,
Той протяг з вина і бренді та портвейну,
І віскі, і самогону алко-смок
Людей полонить він в безодні темній.
О, виноград, великий то є плід.
І білий й синій, та не з регіонів.
Він в’ється у думках, мов живопліт,
Щоб знати міру й бачити кордони!
07.09. 14.34.
* за староєврейською версією, перша людина, що напилася, був Ной.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279435
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.09.2011
автор: Ярослав Дорожний