Я не забула тату твої очі,
І не забула усмішки твоєї.
Якби ж приснились сни оті пророчі,
То не було б трагедії тієї.
Тебе так хочу тату обійняти
І так сумую любий за тобою.
Ти більше не зайдеш у нашу хату,
Не будем розмовляти ми з тобою.
Нема кому нас тату захищати,
Працюєм важко, з мамою лиш двоє.
Без тебе тату - опустіла хата,
Ми так сумуєм тату за тобою.
Течуть сльозинки з думкою про тебе,
Навіщо хтось дмухнув і згасла свічка.
Лиш відображення лишилось в небі
І спомин вкарбувався в серце вічний.
Тепер мій тату, ми йдемо до тебе,
Туди де тихо й є твоя присутність.
Ти промовляєш: плакати нетреба,
Шепочу я: моя ти незабутність.
Минуть роки і відлетять лелеки,
Та пам'ять не затьмарить думки й мрії.
Я знаю тату, що ти так далеко,
Неповернешся більш - нема надії...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279530
Рубрика: Присвячення
дата надходження 09.09.2011
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)