Ходьба вперед у шлях,
Та камінь враз неждано під ногами.
Отак іду в думках,
Де шлях шорсткий, мов дотик оригамі.
Лише папір квіток
Шипи колючі має «невидимки».
І гіркість у ковток,
Коли вкусив вчорашні черстві грінки.
Дорога й харч у дні,
Немов і світлі й верх покритий сонцем,
Та пироги пісні
І світ тьмяний в немоднім вже віконці.
09.09. 15.20.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279590
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 09.09.2011
автор: Ярослав Дорожний