Я відчувала вірш. Він мав прийти вночі.
Він раптом обірвався на слові ДАЛЕЧІНЬ.
Я знову цілу ніч
Твого вірша чекала.
Я знов з Тобою вдвох
і букв, і слів шукала.
Прийшло чарівне ДАЛЕЧ від слова ДАЛЕЧІНЬ.
Десь в темряві губилось оте сакральне ІНЬ.
Де, на яких перонах,
і на яких вокзалах
Блукали ті слова, які ми не сказали,
В яких не передати падіння і висоти,
Глибинний пласт взаємної духовної роботи?
І хто кому з нас вчитель
у зреченнях приречень?
І хто з нас більше виніс -
чи ніс - в цей час на плечах?
Ось так проходять ночі в кармічності чекань.
Нові приходять ранки із відчуттями знань.
Близьким зробилось слово.
Хоч слово ДАЛЕЧІНЬ.
Гармонія єднає одвічні ЯНЬ та ІНЬ.
*** Вірш читає Наталя Годун.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279735
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.09.2011
автор: Ольга Медуниця