Туга не тужиться вона мене з’їдає…
Журба не журиться шматками серце рве…
А розум каже все оте минає
І побиватися за нього просто зле.
А розум каже все оте забудеться ,
Менеться, перемелеться, розлюбиться…
Та тільки серце жалібно скавчить побитим псом.
Душа ж моя мовчить…
Її ще так ніколи не топтали
Пройшлися словом наче чобітьми
Нащо мені Ви все оте сказали?
Нащо клялися перед цим дітьми?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279828
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.09.2011
автор: redcat