ОСТРАХ

Страшно.
Ступити  в  розлуку,
Як  у  крижану  воду  –
Страшно.
Обпалить.
Обвуглить  душу.
Обгорить  і  скрутиться  душа,
Як  листок,
Розмашисто  списаний
Неживими  рядками.
Розсиплеться  попелом
І  з  часом
Увійде  в  землю.
Стане  землею.

Але  важка  гнітюча  приреченість,
Задушлива  невідворотність  –
То  повільне  тління.
Нестерпно  тліє  душа.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280114
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.09.2011
автор: Валя Савелюк