Потрапив грішник (звісно!) в пекло,
Невдовзі там - до всього звик
І так у пеклі тім притерся,
Що став чортам, як помічник:
Одним дровець у піч підкине,
А тим пательню чимсь змастить…
Та час, однак, все швидше лине,
І вічність там пройшла - за мить...
І ось гріхи його - прощенні,
Він на добу на Землю йде,
В час "Ікс" - вернутися повинен,
Хай був тоді б - а хоч би де.
А грішнику – так в пеклі добре:
Знайомих, друзів - тьмуща тьма…
Вернутись хоче - і хоробро
Грішить ну просто без гальма́:
Пиячить, палить і гуляє
З жінками цілий день і ніч...
Та бач - до півночі встигає
Лиш на таксі добратись встріч.
Аж раптом – бабця край дороги
Їм голосує, бо спішить...
Таксі спиняє він... й небогу
В куща́х ґвалтує – а за мить
Помчав до ангела... У ку́щах
Той зустрічає козака
І каже: «В рай!» А той: «За віщо???
Грішив я так – ха-ха-ха-ха!»
Всміхнувся ангел, сівши скраю:
"Ти в пекло прагнув? Хи-хи-хи…
Тобі ж та бабця - пам’ятаєш? -
Враз відмолила всі гріхи!»
12.09.2011 р.
* В куща́х - маються на увазі земні кущі́.
** У ку́щах - маються на увазі райські ку́щі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280148
Рубрика: Гумореска
дата надходження 12.09.2011
автор: Le Magnifique