Віра в людей - пусті слова.
Бо людям вірити не треба.
Болітиме лиш голова.
Через чиїсь чужі потреби.
Бо зрадить можуть будь-коли.
І майже завжди за дурниці.
Кусочок серця відколи.
У пустоти втопи криниці.
Бездушні звірі - це вони.
Породжені від бюрократів.
Таких побачиш, омини.
Уникни їхніх постулатів.
Чуже життя для них нічого.
А їхня доля й поготів.
Нема для них в світі святого.
Це просто зборище скотів.
Послати б їх на три веселих.
Нехай валять куди подалі.
А то прилипли аж до стелі.
Породища гнилих фекалій.
На жаль, на світі їх багато.
Порахувать їх не можливо.
І можу я лише додати.
Нормальні є, але це диво.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280195
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.09.2011
автор: Прибулець