Не сідай за стіл із нечестивим –
Мудро так сказав колись Давид,
Бо бур`ян засіється на нивах,
А в душі дозріє мертвий плід.
Та давно забулись ті поради,
Здався світ в полон невдячних втіх,
Утомився він шукати правди,
Від безсилля впав у вічний гріх.
Лиш безчестя навкруги панує,
Що огидно – те красиво тут,
І святі «глаголи» кажуть всує,
Не звільнитись правді з тяжких пут.
Як же бути чистоті й сумлінню,
Як навколо маски замість душ?
Скажеш правду – полетить каміння,
Його легко кине грішний муж…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280250
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.09.2011
автор: Лілія Ніколаєнко