Місяць сховався за хмару,
Христос на хресті очі заплющив,
Бо нам так не терпілося,
Що ми прямо біля дороги…
Бо ж написано: «Люби ближнього…»
А де любити, якщо хати нема?
І коли,
Якщо ніч пролітає
Фарами?…
А земля пахне вереснем,
А трава ще не росяна,
А ти голосу вже не стримуєш!...
Цвіркунів розбудили ми,
Їжаків налякали всіх,
Що в саду крали яблука…
Білі янголи позліталися,
Щоб на тебе дивитися,
Бо твоє тіло світиться –
Ти красива божественно
У бажанні нестримному.
І така ти гаряча, що
Із дерев листя сиплеться…
Місяць хмари порвав усі
На кохання щоб глянути,
І Христос придивляється.
І ти вперше не хрестишся…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280321
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.09.2011
автор: Василь Кузан