Ніхто не знає достеменно,
Та врешті-решт не в тому річ,
Коли та мить була знаменна,
Що розділила день та ніч.
Коли Земля навколо себе
Здійснила перший кругорух
І Сонцем висвітилось небо
І стало все, як є навкруг?
Всьому шукай першопричину,
Спонуки вічне джерело,
Аж отоді належним чином
Пізнаєш те, що відбуло.
Пізнаєш істину творіння
В безсмертній величі Творця
І суть святого Воскресіння
В пожертві Сина і Отця!
І ти, прозрінням оповитий,
Допоки розум не зачах,
Збагнеш, що варто в світі жити,
Бо ти - начало всіх начал!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280343
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.09.2011
автор: Дощ