Всі ті, хто народжені в муках.
Всі ті,хто міркує й живе.
Всих тих, кого названо людом
Не бачать й не чують мене.
Я йду поряд з ними віками,
Ритмічно сколихуюсь серцем що в них.
Співаю пісні, розмовляю віршами,
Страждаю від того, на що кажуть-*гріх*.
Я бита й згвалтована війнами світу
Всі ноги побиті, та руки в крові
А поряд ідуть не народжені діти
Що вбили їх свої ж матері.
Як доля-без долі,я хвора й сліпа.
Тягну свої руки до тих в кому я.
Кричу, що є сили й ридаю сама...
Та все одно знаю-то доля моя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280377
Рубрика: Ода
дата надходження 13.09.2011
автор: Iren Perls