А вона вже скоро прокинеться
Хоча він не пішов іще спати
На повіки сон снігом лапатим
Йому сипле ніяк не спиниться
І втомилося тіло мріяти
Та душі не знайомий тій спокій
Все на зорі поглядає поки
Вона спить... Ви так тАкож вмієте?
На повіках холодне мариво
На душі догорає каміння
Комусь сонцем, а комусь і тінню
Нуль для когось, а комусь парою
Гріх з безсонням, мов дощ із кавою
Тихо змиють ту клятую втому
І чия то провина у тому
Як забути це все? цікаво... Як?
А вона вже скоро прокинеться
Ніч опустить засмучені очі
Віддавати цей вірш не захоче
Та віддасть, куди вона дінеться
І торкнуться рядки першим променем
Ніжних вуст, й заблукають у косах
І вона трохи сонна і боса
Буде втішена снів своїх спомином
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280390
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.09.2011
автор: MC_Yorick