і легко, і ніжно…
я уявляю як тебе вранці полюбив…
пройшла мить, а здавалося б роки!
я, як маленька мурашка, яку хтось загубив!
чи просто залишив?
залишив біля твоєї щоки…
і легко, і ніжно…
я маленька сором’язлива пір’їнка
я тебе лоскочу і насолоджуюсь цим
а серце твоє мовчить, але ж потребує зупинки…
та руки тремтять…
руки потребують сили…
я тебе вже полюбив…
і не забирай, те що живе справжнім
твої сонні відчуття, мої голодні вуста…
шукають вітру принесено із баржі…
шукають мить насолоди
а натикаються на страх…
я тебе вже полюбив…
не заперечуй слова, я і так кажу їх тихо
не забороняй, я тільки ж вірш пишу
Я ніколи не посмію залишити на лихо
Тих, кому готовий сказати «люблю»…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280428
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 13.09.2011
автор: Антон Геч